П`ятниця, 23.04.2021, 09:08
Вітаю Вас, Гість

Як читати дітям казки

 

     Казкову інформацію дорослий і дитина сприймають неоднаково. Так, дорослий дуже чітко розмежує матеріальний та ідеальний світ. А в дитячій душі через брак досвіду зазвичай панує хаос. Тож аби допомогти дитині навести лад у вирі емоцій, вслід враховувати деякі особливості дитячого сприймання казки та дотримуватись певних правил ознайомлення дошкільників із цим жанром художньої літератури.

     Читати чи розповідати казки дошкільникам слід у середньому темпі, намагаючись як найліпше передати емоції персонажів, їхній характер. Розповідати дитині казку важливо із задоволенням, не відволікаючись на стороні справи.

     Під час читання/розповідання дорослий має сидіти чи стояти перед дитиною, щоб вона бачила його обличчя та стежила за мімікою, жестами тощо. Адже такі форми вияву почуттів доповнюють і підсилюють враження від казки. Повчальні бесіди за змістом казок не слід затягувати, вони мають бути короткими. Передусім орієнтуватись на настрій дитини.

     Враховуючи те, що дитина не може бути пасивним слухачем, під час читання/розповідання важливо активізувати її уяву: нехай дитина відповідає на запитання, повторює певні слова, розглядає ілюстрації, описує свої почуття та враження від побаченого чи почутого.

     Важливо змалку виховувати повагу дитини до книги. Дошкільник має знати, що книжка це – не іграшка, з нею слід бережно поводитися, цінувати її.

     Започаткуйте у вашій родині сімейний ритуал – що вечора при світлі настільної лампи читайте чи розповідайте дитині казки. Напівтемрява налаштовує на фантастичний, казковий лад, а читання казки обома батьками сприяє встановленню та зміцненню тісного душевного контакту як із матусею, так і з татусем.

     8 правил ознайомлення дитини з казкою

  1. Обирайте для дитини казки відповідно до її віку та вподобань. Перш ніж читати казку, переконайтесь, що вона доступна для сприймання дошкільника.
  2. Читайте дитині казку скільки разів, скільки вона просить, і завжди, коли хоче її слухати. «Проживання» казкового сюжету – складний процес, тож дитина потребує багаторазового звернення до улюбленої казки.
  3. Казку ліпше не читати, а розповідати. Так ви матимете змогу спостерігати за реакцією дитини на неї та акцентувати увагу на певних її фрагментах.
  4. Використовуйте казкові події для формування особистості дитини.
  5. Пам’ятайте про специфіку сприймання дітьми казкових подій із чарівним підтекстом – для дорослих кидання персонажів у вогонь є порушенням їхніх прав, а для дитини – впевненість у тому, що зло знищене.
  6. Не пояснюйте дитині глибинного змісту казки. Він має бути прихованим від неї та впливати на підсвідомість лише через тексти, а не за допомогою тлумачення подій.
  7. Не імпровізуйте, вводячи у казку персонажів та розгортаючи нові сюжетні лінії з реального світу. Адже так ви вносите плутанину у диференціацію дитиною казкових та реальних подій.
  8. Розповідаючи казку, використовуйте казковий зачин на кшталт «У якомусь царстві, не в нашому господарстві жили собі…» це ті «ворота», через які дитина одразу ж потрапляє у казковий світ.