П`ятниця, 23.04.2021, 09:28
Вітаю Вас, Гість

Пам’ятка батькам гіперактивних дітей

  * Малюк не винен, що він такий «живчик», тому марно його сварити, карати. влаштовувати принизливі мовчазні бойкоти. Цим ви досягнете лише зниження самооцінки, появу почуття провини, відчуття неправильності й неможливості догодити вам.

   * Навчити дитину керувати собою – ваше першочергове завдання. Контролювати власні емоції допоможуть «агресивні» ігри. негативні емоції є в кожного, зокрема й у вашої дитини. Але мають бути певні обмеження, табу. Скажіть малюку: «Хочеш бити – бий, але не живих істот (людей, рослин,тварин)». Можна бити цілком по землі, кидати каміння там, де немає людей, тупотіти ногами. Дитині просто необхідно вивільнити енергію назовні, навчіть її це робити.

   * У вихованні необхідно уникати двох крайностей – проявів надмірної м’якості й висування надто високих вимог. не слід допускати вседозволеності: чітко роз’ясніть малюку правила поведінки в різних ситуаціях. Однак кількість заборон і обмежень варто звести до розумного мінімуму.

   * Дитину потрібно заохочувати в кожному випадку, коли їй вдалося довести почату справу до завершення. На прикладі відносно простих справ потрібно її навчити правильно розподіляти сили.

   * Необхідно оберігати дітей від перевтоми, пов’язаної з надлишковою кількістю вражень (телевізор, комп’ютер), уникати місць із підвищеним скупченням людей (магазинів, ринків тощо).

  * У деяких випадках зайва активність і збудливість малюка можуть бути результатом втоми або завищених вимог зі сторони батьків. У цьому випадку батькам варто бути менш вимогливими. намагатися знизити навантаження.

   * Рух – це життя. Недолік фізичної активності може стати причиною підвищеної збудливості. Не можна стримувати природну потребу дитини грати в галасливі ігри, веселитися, бавитися, бігати, стрибати.

   * Іноді порушення поведінки можуть виявлятися реакцією на психологічну травму, наприклад, на кризову ситуацію в родині, розлучення батьків, погане ставлення до дитини, конфлікт із  вихователем або батьками.

   * Обмірковуючи раціон малюка, віддавайте перевагу  правильному харчуванню: їсти менше смаженого, гострого, солоного, копченого, більше свіжих овочів, фруктів. Ще одне правило: якщо дитина не хоче їсти – не змушуйте її!

     * Підготуйте своєму непосидючому маляті «поле для маневрів»: активні види спорту для нього – просто панацея.

      * Привчайте малюка до пасивних ігор. Ми читаємо, а ще малюємо, ліпимо. Навіть якщо вашій дитині важко всидіти на місці, вона часто відволікається, підтримайте її («Тобі цікаво це, давай подивимося…»), але після задоволення цікавості намагайтеся повернутися до попереднього заняття й завершити його.

      * Навчіть малюка розслабитися. Можливо, ваш із ним «ре5цепт» відшукування внутрішньої  гармонії – це релаксація. Це може бути казко терапія, арттерапія, можливо медітація.

      * Не забувайте говорити дитині говорити, як сильно ви її любите.